Країні потрібна валюта. З цієї причини наприкінці 2011 року чиновники придумали новий шлях запозичення доларів - продаж урядових валютних облігацій громадянам.
Дозвіл запозичувати іноземну валюту всередині країни дала і Верховна рада.
Журналіст "Реальної економіки" вирішив долучитися до важливої державної справи і придбати кілька таких облігацій. Тим паче, привабливими виявилися і номінал - 1 тисяча доларів, і відсотки - 9% річних.
Проте, як виявилося, знайти ці облігації вкрай важко, а заробити на них, якщо заощадження невеликі, просто неможливо.
Тут облігацій нема
Озброївшись паспортом та ідентифікаційним кодом, автор відправився в "OTP банк". Він входить у список 16 банків - первинних дилерів, які на аукціонах купують облігації у держави, а вже потім повинні перепродавати їх на вторинному ринку громадянам.
Проте перше ж згадування про облігації уряду викликало щирий подив у фахівців установи. Один з них, чоловік на ім'я Сергій, запропонував звернутися до держбанку, бо "якщо облігації урядові, то, мабуть, їх і продають державні відомства".
Марно було пояснювати Сергію, що банк, у якому він працює, вже кілька разів брав участь в аукціонах і повинен був ще з грудня продавати облігації фізособам. Чоловік врешті-решт попросив подзвонити в кол-центр і там все з'ясувати.
У наступному, Укрсиббанку, на питання "У вас можна придбати валютні облігації?" дівчина-касир ледь стримала сміх: "Які облігації? Це для нас занадто високі матерії. Можете кредит взяти - у нас зараз дуже вигідні умови".
Безрезультатним було відвідування ще однієї приватної установи - "Ерсте банку". Жоден з трьох фахівців не міг зрозуміти, чого від них хочуть, і що таке "урядова валютна облігація". Кілька хвилин автор марно ходив від одного стола до іншого.
Втративши надії на комерційні фінустанови, журналіст подався за облігаціями у державний Ощадбанк. На щастя, він теж входить до 16 банків-дилерів з продажу урядових паперів. Та і тут про облігації не чули.
В приміщенні банку було багато оголошень про депозити, але жодного згадування про облігації. Не було і рекламних буклетів, які б приманювали купувати ці папери.
Оскільки з кінця 2011 року держава провела більше десяти аукціонів з продажу валютних облігацій, постає питання: куди вони поділися?
Депозит чи облігація
Відсутність агітації за урядові папери банкіри пояснюють низьким попитом на них з боку громадян. За словами заступника голови правління "Дочірнього банку Сбєрбанку Росії" Дмитра Золотька, досі фізособи не купили у них жодної облігації. "Масовому сегменту це нецікаво - тут є додаткові труднощі та витрати", - каже він.
Під витратами варто розуміти 100-150 гривень за відкриття рахунка у цінних паперах та майже стільки ж коштів - за їх зберігання на цьому рахунку щомісячно.
Річ у тім, що, на відміну від радянських облігацій держпозики, сучасні українські урядові облігації не є матеріальними. Це не папір, який можна придбати у касі і забрати додому. Вони випущені у вигляді електронних записів на рахунках.
"Нема сенсу купувати облігації на суму менше 10 тисяч доларів. Найкраще взагалі брати облігації на 50-100 тисяч доларів, щоб компенсувати витрати", - каже директор департаменту фінансових ринків "Ерсте банку" Роман Бондар.
Через це урядові облігації є привабливими, на думку банкірів, лише для фінустанов, юридичних осіб і VIP-клієнтів із заощадженнями в кількасот тисяч доларів. Всім іншим радять менш витратні та менш проблематичні банківські депозити.
Серед мінусів облігацій - і щорічна обов'язкова декларація доходів, і відсутність можливості забрати кошти до кінця строку договору.
"З банком, за цивільним кодексом, ви можете розірвати договір будь-коли і забрати свої заощадження. У випадку з облігаціями достроково розірвати угоду неможливо, у вас є право тільки перепродати свої папери", - пояснює експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь.
Втім, зробити це миттєво не вдасться, оскільки попиту на валютні облігації нема. Якщо ж навіть покупець і знайдеться, то доведеться заплатити 17% податку.
Шкідливі відсотки
Чи не єдиним плюсом урядових валютних облігацій банкіри вважають менші ризики і більші відсотки. Жоден комерційний банк в Україні не може похизуватися 9-9,5% за валютний внесок. Правда, у перспективі така щедрість лише шкодить державі.
"У Європі середні ставки залучення коштів - 1-3%. Коли ж український уряд залучає кошти під 9%, то ми копаємо собі боргову яму, у якій сидітимуть наступні уряди і наступні покоління", - каже голова Комітету економістів України Андрій Новак.
На думку фахівців, дії уряду нелогічні. З одного боку, вони позичають валюту на внутрішньому ринку, щоб погасити зовнішній борг, але від цього держборг лиш росте.
У бюджеті 2012 року передбачено на 4,5 мільярда гривень боргів більше, ніж у 2011 році, - 98,5 мільярда гривень. Такі непродумані дії експерти пов'язують з бажанням урядовців якомога швидше поповнити казну валютою, якої годі чекати від МВФ.
"Вони живуть одним бюджетним роком: як прожити от цей бюджетний рік, і все. Це і є вся економічна політика", - резюмує Новак.
Кому потрібні гроші
Якщо уряд знав, що валютні облігації не будуть користуватися попитом серед населення, то нащо він їх вводив? Ба більше - якщо Кабмін розраховував на 50-70 мільярдів доларів, які, за підрахунками НБУ, лежать вдома у громадян, то чому не проводиться жодна рекламна кампанія з придбання ними облігацій?
Чому, розраховуючи на ці кошти, уряд дозволив громадянам купувати облігації лише у гривнях, хоча повертати позики пообіцяв у доларах? Якщо людині пропонують обміняти її 10 тисяч доларів на гривні і за курсом придбати доларові облігації, то чи багато знайдеться тверезих людей, готових втратити на обміні валют?
І чому навіть у приміщеннях державних банків досі неможливо купити урядові папери? Уряд не дуже сумує через те, що поки головними покупцями облігацій є банки, які не перепродають далі урядові цінні папери, а залишають їх собі.
Виходить, що закон про валютні облігації торік вибивали для громадян і держави, а заробляють на цьому банки. Проте розплачуватися за цими відсотками будуть саме пересічні українці своїми майбутніми податковими внесками.
"Держава виплачує кошти з держбюджету, а держбюджет - це наші кошти. Тобто уряд без нашого дозволу залучає валюту під величезні відсотки", - каже Новак.
Спростувати або підтвердити ці закиди міністр фінансів Валерій Хорошковський не захотів. На засіданні Кабміну він відмовився дати відповідь журналістам на питання про урядові облігації, незважаючи на вказівки свого шефа - прем'єра - "особисто спілкуватися з журналістами з метою оприлюднення прийнятих урядом рішень".
Міністр послався на те, що ще не готовий давати інтерв'ю на своїй новій посаді, оскільки потребує більше часу для ознайомлення з роботою відомства.

 

 

Источник информации: Реальна економіка

дата 15.08.2012