"Пошта” пропонує огляд змін законодавства, що набрали чинності у січні 2013 року Із початком року в Україні набрали чинності положення 52 законів, двох кодексів та понад тридцяти актів Кабміну. У нас кожного січня відбувається щось подібне, адже найчастіше парламент знакові закони прив’язує до початку нового сезону.
І мова не лише про бюджети, цьогоріч це ще й Закони "Про Державний земельний кадастр”, "Про громадські об’єднання”, "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень”, "Про зайнятість населення”, "Про екстрену медичну допомогу”, "Про проведення економічного експерименту щодо державної підтримки суднобудівної промисловості”, зміни до Податкового кодексу та низка інших із не менш інтригуючими назвами. Серед них "Пошта” шукала найцікавіші та найбільш корисні новини.
Робота по-новому Чимало серйозних змін містить Закон "Про зайнятість населення”, який ще від весни 2012-ого розхвалювали у Міністерстві соціальної політики. Відтепер у рекламі чи оголошеннях про вакансії заборонено вказувати вимоги щодо віку чи статі працівників, а також інформацію щодо особистого життя людини. Хіба що йтиметься про пошук людей на виконання специфічної роботи.
Цим законом також розширено перелік осіб, яким додатково гарантують сприяння у знаходженні роботи: матері із малолітніми дітьми (або ж самотні матері), особи, які замінюють батьків, люди, які виховують дітей до шести років або які самотужки виховують дитину віком до чотирнадцяти років (або ж дитину-інваліда).
У компанії із чисельністю понад 20 осіб має бути не менше одного такого "пільговика”. Саме по собі недотримання квоти до накладення штрафу не призводитиме, а от відмова в працевлаштуванні може потягнути й на штраф у дві мінімальні зарплати.
Закон також передбачає, що держава зацікавлюватиме підприємців, аби ті брали на роботу людей із бірж праці. Зацікавлення полягає у відшкодуванні витрат упродовж року у розмірі єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
Щоправда є й одна умова: безробітні повинні будуть пропрацювати на підприємстві не менше двох років. Від січня зріс і максимальний розмір допомоги із безробіття, який тепер сягає чотирьох прожиткових мінімумів, а це близько 4400 гривень. Це таки вище за середню зарплату по країні, але видається, що його отримуватимуть одиниці. Більшості ж варто орієнтуватися на скромніший показник – близько 800 гривень, що наразі є нижньою межею допомоги. Загалом в уряді очікують, що завдяки новому закону до 2015 року рівень безробіття зменшиться на два відсотки (минулоріч він сягав 8,6%).
Нововведення для "швидкої” допомоги З початком року невідкладна допомога надаватиметься у спеціальних Центрах екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, у яких і прийматимуть виклики "швидких”. Уряд обіцяє, що останні прибуватимуть до пацієнта не пізніше, як за 10 хвилин після виклику у містах та 20 хвилин, якщо йдеться про виїзд за межі міст. Хоча у відповідній постанові передбачено, що "з урахуванням метеорологічних умов, сезонних особливостей, епідеміологічної ситуації та стану доріг” ці нормативи можуть перевищуватися на 10 хв. А півгодини – термін уже чималий.
Виклики "швидких” тепер ділитимуть на екстрені (коли йтиметься про втрату свідомості, судоми, раптові розлади дихання, болі в ділянці серця, психічні розлади, травми голови, пошкодження при ДТП, ураження струмом чи блискавкою…) та не екстрені. Експерти Міністерства охорони здоров’я очікують, що завдяки створенню нової системи невідкладної допомоги вдасться щорічно зберегти життя понад 10 тис. осіб, зберегти здоров’я та працездатність 200 тис. осіб, а ще більш як 30 тис. людей допоможуть запобігти інвалідності. Як проводився підрахунок – невідомо.
Нові податки і пільги Із початком року набудуть чинності і деякі положення Податкового кодексу. Спершу про приємне. Упродовж наступних десяти років для підприємств ІТ-галузі діятиме спеціальний режим оподатковування. Зокрема податок на прибуток для таких компаній замість 21% складатиме 5%. Операції "айтішників” із поставки програмної продукції звільняються від сплати ПДВ. Для отримання таких пільг ІТ-підприємствам варто пройти відповідну реєстрацію в Державній податковій службі та отримати свідоцтво. Для цього вони мають відповідати певним критеріям.
Із початком року в Україні з’являється і новий податок, передбачений 265 статтею Податкового кодексу. Відчують його українці вже у квітні, коли їм доведеться сплачувати податок на нерухомість. Власники житлової нерухомості повинні будуть відраховувати до бюджету податок із квартир площею понад 120 кв. м і житлових будинків площею від 250 кв. м. Платитимуть його як фізичні, так і юридичні особи.
Перші весною отримають звістку про те, що їм варто сплатити певну суму. Ставка цього податку визначатиметься місцевими радами. Наприклад, столична міськрада визначила ставку податку заздалегідь: у Києві за один квадратний метр квартири площею не більше 240 кв. м сплачуватимуть 1% від мінімальної заробітної плати, а для квартир понад 240 кв. м – 2,7%.
Напівкінець БТІ Із початком року на українців чекає ще низка неприємностей, пов’язаних із нерухомістю, а точніше – із її реєстрацією. Від січня в країні діє нова система державної реєстрації прав. Права на нерухоме майно тепер можна реєструвати у приватних або державних нотаріусів. Щоправда експерти кажуть, що із такими клопотами краще зачекати – хай юристи звикнуться із новими функціями.
Більше того, нові правила особливо стануть неприємними для покупців квартир, які отримуватимуть достовірну інформацію про технічну інвентаризацію квартири лише після реєстрації свого права власності. Тепер БТІ не мають права надавати такої інформації, а продавці – не зобов’язані. Для роз’яснення нових правил у Мін’юсті навіть створили низку регіональних "гарячих” ліній, а на сайті міністерства вказано телефони відповідальних осіб.
Не збулося Від січня набула чинності одна цікава норма, яка стосується виплат вкладів радянського Ощадбанку. Тепер у випадку смерті вкладника спадкоємці або інші особи, які взяли на себе організацію похоронів (навіть органи місцевого самоврядування чи громадські організації), можуть отримати частину втраченого вкладу для організації похорону. Скільки складатиме ця частина у перерахунку із обіцянок на гривні – ще не вирішили, але зауважили, що буде не меншою прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (894 грн). Щоправда у бюджеті на цей рік уряд забув згадати про ці самі виплати втрат вкладників. А тому про "Вітині тисячі” пора забувати.
Не вийшло й запустити із початком року видачу біометричних паспортів. Подію цю відсунули, оскільки урядовці ще не затвердили ані технічних описів нових паспортів, ані порядку їх оформлення та видачі. Що вже говорити про проведення тендерів, за результатами яких мають визначити підприємство, яке займатиметься виготовленням бланків. Наразі ж відомо, що у паспорт буде вмонтовано чип із біометричною інформацією (фото, відбитки пальців, електронний підпис, дані, що містяться у нинішніх паспортах). Уся така інформація вноситиметься ще й до Єдиного державного демографічного реєстру, яким розпоряджатиметься окрема структура. Біометричні паспорти видаватимуться кожні 10 років. Нинішні документи можна обміняти одразу на новітні зразки, а можна дочекатися завершення терміну їх чинності.
Ще одна відкладена новина – продаж залізничних квитків за паспортами. Скасували цю норму ще 2007 року, а нещодавно оголосили, що змушені повернути задля боротьби із спекуляцією та корупцією. Втім, це "повернення” відклали на невизначений термін.

 

 

_________________________________________________