ОТ КЛИЕНТА ДО АГЕНТА .............................. Стать агентом Приватбанка

БАНКИ И ФИНАНСЫ

Категории раздела

Мои статьи [233]

Кредитная карта

Карта

Закажите любой Продукт от ПриватБанка прямо зараз

Статистика


Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0

Форма входа

Каталог статей

Главная » Статьи » Мои статьи

Валютна "заначка"
Міністерство фінансів пропонує населенню вкласти свої підматрацні долари в облігації державної позики. Окрім 100-відсоткової держгарантії, покупцю облігацій пропонують ще й добрий дохід – у 9,5% річних. Залишається навчити банки продавати ОВДП та зробити деякі зміни у законодавстві. Випускати валютні ОВДП уряд, звісно, вирішив не від хорошого життя. Йому немає де брати гроші для повернення боргів у валюті. Через високу нервову напругу та можливий дефолт Греції, міжнародні інвестори дуже боязко інвестують вільні кошти по всьому світі. Звісно, Україну на міжнародних ринках з відкритими обіймами не чекають, хоча в березні Мінфін збирався залучити 1,5 млрд доларів. Експерти вважають, що менш ніж під 10% річних Україна запозичити не зможе. Однак для уряду та Мінфіну платити 10% і більше у валюті – це забагато. "Ситуація на зовнішніх ринках так склалася, що спекулятивні настрої підштовхують ціни на держоблігації України значно вище, ніж справедлива ціна", - підкреслює директор департаменту боргової і міжнародної фінансової політики Мінфіну Галина Пахачук. В умовах, коли справа йде на мільярди, навіть половина відсотка – великі гроші. І саме тут погляд Мінфіну впадає на населення, яке має мільярди доларів на депозитах або під матрацами. Це друга причина, з якої уряд вирішив випускати валютні облігації. Якщо потрібний ресурс є всередині країні, навіщо витрачатися на міжнародних посередників? Краще створити систему, в межах якої будуть заробляти українські банки, і яка буде працювати не раз на рік, а щодня. Звісно, це Мінфіну легше та краще отримати велику суму за один раз. Побудова системи – це ініціатива НБУ та банків. Але міністерство нею вирішило скористатися. За словами Пахачук, боргова політика держави буде зорієнтована більш на внутрішній, ніж зовнішній ринок. Для цього Мінфін планує, зокрема, спростити доступ населення до купівлі валютних облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП). „Краще всередині країни 9% платити своїм, і не вивозити відсотки з країни”, — каже вона. Населення пустять у ринок Ідея продавати ОВДП населенню лунає вже давно, але жодного разу не була реалізована. Справа в тому, що громадянам треба продавати облігації у так званій документарній формі – тобто, паперові або пластикові бланки. Інакше сенс для вкладення в ОВДП втрачається: людині треба буде відкрити рахунки у банку – грошовий та у цінних паперах, та сплатити три види комісії (за послуги торгівця, за ведення рахунку та зберігання цінних паперів). До того ж, треба скласти купу паперів. Якщо після цього ще сплатити податки, то кому потрібний такий бізнес? Крім того, населенню завжди хотіли продавати ОВДП у гривні, а це зовсім погана пропозиція, враховуючи численні девальвації та високу інфляцію. Тому навіть паперові облігації у гривні ніхто б не купував. Інша справа – ОВДП у доларах. Нагадаємо, що можливість випускати боргові зобов’язання, що номіновані в іноземній валюті, з’явилася в уряду восени 2011 року. Тоді були внесені відповідні зміни до закону „Про цінні папери та фондовий ринок”. Після цього у грудні-2011 Мінфін випустив валютні ОВДП на $412,95 млн. Середньозважена дохідність становила 8,92% річних, що дуже непогано. За перші півтора місяці 2012 року уряд продав ВОВДП майже на $240 млн. Ставки при цьому склали 9,3-9,6%. Звичайно, за кредитами можна заробити більше, але ж вкладення у державні облігації мають нульовий ризик. Вони будуть гарантовано повернені. Цікавий факт. Як зазначили в USAID, після цього Міністерство фінансів Канади „запозичило український досвід”, і теж вирішило випускати облігації у доларах США. Насправді купувати валютні урядові зобов’язання громадяни України можуть вже сьогодні. Це можна зробити у банках, що є первинними дилерами Мінфіну. Сьогодні таких 16: Ощадбанк, „Райффайзен Банк Аваль”, „Ерсте Банк”, Укргазбанк, УкрСиббанк, «”УніКредит Банк”, „ОТП Банк”, банк „Київ”, „Дочірній банк Сбербанку Росії”, Укрексімбанк, „ВТБ Банк”, „Хрещатик”, „Дельта Банк”, „Надра Банк”, Сітібанк, „ІНГ Банк”. Проте, процедура ця доволі непроста, тож нею мало хто користується. Хоча такі приклади є, запевняє директор департаменту з управління валютним резервом та здійснення операцій на відкритому ринку Нацбанку Олександр Дубихвіст. „Операції з продажу цих паперів фізичним особам банки вже проводили. У мене є така інформація від банків”, - каже він. Щоб зробити ці операції масовими, потрібно задіяти мережі найбільших банків. Саме цим зараз займаються Мінфін та банки. Банкіри кажуть, що налагодження системи продажу коштуватиме чималих грошей. „Кожне відділення я буду змушений зареєструвати в Держкомісії з цінних паперів як торговця цінними паперами. Я зобов'язаний навчити хоча б одного співробітника у відділенні в Держкомісії з цінних паперів і він повинен отримати сертифікат. Потім я повинний купити програмне забезпечення на кожне відділення його”, - констатує голова банку „Фінанси та Кредит” Володимир Хливнюк. За розрахунками Пахачук, витрати банку складуть близько 20 тис грн для одного відділення. Враховуючи поточний рівень комісій банків, ці витрати можуть окупитися за рік при обсягу розміщення цінних паперів на 50 млн грн. Потрібні зміни у законодавстві Побудова системи продажу – це не єдине, що потрібно, щоб Мінфін став збирати сотні мільйонів доларів на рік у населення. На думку Дубихвоста, ринок міг би суттєво пожвавитися в разі внесення змін до нормативної бази. Діючі регламенти передбачають, що банки можуть купувати ОВДП на первинних аукціонах лише за власні кошти. Потрібні зміни, які дозволять банкам купувати урядові цінні папери як агенти - за заявкою клієнтів. „Ми зараз обдумуємо, як забезпечити пряме інвестування, щоб населення могло вкладати в ці папери і отримувати таку ж дохідність, як і банки”, - зазначає він. Нажаль, про документарну форму поки не йдеться, але інші кроки плануються. За словами Пахачук, Мінфін планує не тільки дозволити робити заявку через банки, але і, можливо, зменшити номінал валютних ОВДП з 1000 доларів до 500. Це надасть людям можливість купувати валютні держоблігації не лише у первинних дилерів Мінфіну, але й у інших банках. „Щоб громадянин міг звернутися до будь-якого відділення банку, відкрити депо-рахунок цінних паперів і дати заявку для їх придбання від свого імені та за власний рахунок на первинному аукціоні Мінфіну”, - каже Пахачук. І ще один важливий крок держави стосується оподаткування. Як відомо, Податковий кодекс дозволяє не платити подохідний податок з відсотків, які отримані громадянином за цінними паперами держави. Але люди мають сплачувати 15-17% з доходу від інвестиційної діяльності (наприклад, від курсової різниці при купівлі і продажу облігацій). Цей момент важливий лише якщо фізична особа буде або купувати облігації на вторинному ринку, або продавати раніше терміну їх погашення. Нажаль, цей податок сплачувати доведеться. Але банкіри кажуть, що НБУ та Мінфін збираються ініціювати зниження ставки за таким податку до 6%. Свого слова в цьому контексті, щоправда, ще не сказала податкова. Але якщо терміново потрібні кошти, не обов’язково продавати папери. Голова правління Ощадбанку Сергій Подрєзов звертає увагу, що валютні ОВДП є ідеальними для отримання кредиту під заставу. „Під цей інструмент банк завжди може отримати рефінансування від НБУ. Відповідно, він може сам кредитувати клієнтів під таку заставу. При цьому не треба буде брати покриття в два-три рази більше від суми кредиту, як сьогодні це буває. Цей папір на 100% ліквідний, за нормативами НБУ в 100-процентному резерві враховується”, - констатував банкір. Хто буде покупцем? Оподаткування курсової різниці не грає ніякої ролі, якщо людина купує облігацію на первинному аукціоні, і тримає до погашення. Отже, ВОВДП вже зараз є прямими замінниками банківських депозитів. А у деяких моментах вони є навіть кращими. Сьогодні дохідність валютних ОВДП перевищує навіть дохідність валютних депозитів. Деякі найбільші банки сплачують за 12-місячними доларовими вкладами 4-5% річних, а в середньому по усіх банках дохідність складає 7,3% річних. Мінфін дає по ВОВДП понад 9%. За словами заступника голови правління „Дочірнього банку „Сбербанку Росії” Дмитра Золотько, зараз інтерес до валютних ОВДП виявляють, зокрема, заможні клієнти, які мають депозити на сотні тисяч доларів. „Головний аргумент, який у них є, - висока прибутковість, яку зараз пропонує Міністерство фінансів”, - зазначив банкір. Водночас Міністерство фінансів, найімовірніше, не довго зберігатиме високі відсотки. Як визнала Пахачук, на першому етапі запровадження ВОВДП „ставки є стимулюючими”. На майбутнє ж орієнтиром вартості цих державних зобов’язань представник Мінфіну назвала банківські депозити. При цьому констатувала, що в усьому світі депозитна ставка зазвичай призначається саме за державними цінними паперами. Подрєзов вважає, що в майбутньому „банки будуть давати зверху від держпаперів 1,5-2%”. Банкіри розраховують, що велику роль відіграє надійність цього виду вкладень. І навіть коли ставки за ВОВДП знизяться, вони все одно будуть конкурувати з депозитами. Таємниця в тому, що за банківськими вкладами державна гарантія надається на суму 150 тис грн. За валютними ОВДП держава гарантує повернення усієї суми вкладу. Виключенням є лише депозити в державних Ощадбанку та Укрексімбанку, які роблять те саме. Але ці банки контролюються Міністерством фінансів. Отже, вони навряд чи завдаватимуть конкуренції державним паперам.
 
Джерело інформаціїї:Економічна правда
дата 24.02.2012
Категория: Мои статьи | Добавил: dud666 (27.02.2012)
Просмотров: 231 | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0

Поиск

Реклама

 

Создание сайтов

Создание недорогих сайтов

КАРТА GOLD

Карта Gold