ОТ КЛИЕНТА ДО АГЕНТА .............................. Стать агентом Приватбанка

БАНКИ И ФИНАНСЫ

Категории раздела

Мои статьи [233]

Кредитная карта

Карта

Закажите любой Продукт от ПриватБанка прямо зараз

Статистика


Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0

Форма входа

Каталог статей

Главная » Статьи » Мои статьи

Ініціативи Януковича: за все заплатить митниця?
Після проголошення Віктором Януковичем соціальних ініціатив план зборів до бюджету для митної служби був підвищений на 15 млрд грн до 137 млрд грн.
Таким чином, за підсумками року вона повинна зібрати майже на чверть більше грошей, ніж торік.
Наразі митники поставлене завдання наче виконують. Так, у червні обсяг збільшення митних надходжень до бюджету становив 2,8 млрд грн порівняно з червнем 2011 року.
Це приблизно та сума, яка минулого місяця повинна була покрити платежі за соціальними ініціативами Януковича - розрахунки з вкладниками Ощадбанку СРСР на 1 млрд грн та підвищення пенсій.
Як недавно зазначав міністр фінансів Юрій Колобов, за перше півріччя митниця перерахувала до держбюджету 61 млрд грн, що на 25,5% або 12,35 млрд грн більше, ніж за аналогічний період 2011 року. Таким чином, план було виконано на 101,6%. "Обсяги митних надходжень до бюджету будуть тільки зростати", - переконаний урядовець.
Чи справді це так?
Митні парадокси
Доволі парадоксально виглядає те, що набрання чинності Митним кодексом з 1 червня з передбаченою у ньому лібералізацією системи митного контролю не призвело до скорочення митних зборів. Більше того, якщо досі, тобто за п'ять місяців, митні збори зросли на 24% порівняно з аналогічним періодом 2011 року, то в червні - на 31,8%.
За логікою речей, тенденція повинна бути протилежною: пришвидшення митного оформлення та скорочення перевірок вантажів створює більш сприятливі умови для зловживань з боку "сірих" імпортерів і податкових мінімізаторів.
Однак цього не сталося. "Це підтверджує те, що спрацьовує принцип Митного кодексу щодо виведення бізнесу з "тіні". Також діють заходи, спрямовані на зниження контрабанди", - вважає глава Мінфіну.
Опосередкованим підтвердженням зростання митних платежів до бюджету за рахунок більш високої оцінки митної вартості може слугувати те, що темпи зростання бюджетних платежів у кілька разів випереджають динаміку нарощування імпорту.
При цьому підприємці стали менш активно нарікати на дії митників. Принаймні, так стверджує експерт Ради підприємців при КМУ Ігор Соколов.
За його даними, кількість скарг бізнесменів з набуттям чинності оновленою "митною конституцією" скоротилася на 70-80%.
Якщо це справді так, це повинно було б означати, що митні платежі збільшуються саме завдяки утискові "сірих" імпортерів, а не через завищення митної вартості для "білих" імпортерів.
Адже у разі несправедливих дій митників саме легальні учасники ринку неодмінно б скаржилися, що, власне, вони вже робили кільканадцять місяців тому. А цього нема.
При цьому потенціал для нарощування митних надходжень до бюджету ще, схоже, існує. За словами Соколова, зокрема, китайські виробники готові надавати своїм контрагентам - структурам, що займаються імпортом в Україну, - будь-яку калькуляцію собівартості китайських товарів, сприяючи тим самим заниженню останніми митної вартості.
"Надається будь-яка калькуляція, аж до того, що "самі складайте калькуляцію, а ми підпишемо". Їх ці питання не турбують", - зауважує урядовий експерт.
"Ми розуміємо, про що йдеться. Ми ведемо активну дискусію з представниками дипломатичного корпусу Китаю", - коментує цю заяву начальник управління адміністрування митних платежів Митної служби Віталій Зварич.
Як відомо, Митний кодекс розширив інструментарій відомства для боротьби із заниженням митної вартості, забезпечивши у тому числі правом впродовж трьох років проводити пост-аудит-контроль. З огляду на міжнародний досвід, це, до речі, доволі логічна плата за лібералізацію митного режиму.
Питання лише у тому, наскільки адекватно митниця користуватиметься цим правом. У Податковій же стверджують, що недавно підписана угода між нею і митницею щодо обміну інформацією - складова пост-аудиту - вже приносить позитивні результати.
"Працюючи в режимі онлайн з Митною службою, ми можемо в щоденному режимі відстежувати ціни на імпортні товари та їх аналізувати. Ми вже встановили кілька схем ухиляння від сплати податків", - розповідає начальник управління супроводження перевірок Департаменту податкового контролю ДПСУ Андрій Бондаренко.
Екс-посол України при ЄС, нині старший радник Альфа-банку Роман Шпек вважає, що перспективним напрямом для підвищення ефективності боротьби з "сірим" імпортом є підтримка митників у цьому процесі Держслужбою статистики та Мінекономрозвитку.
"Вони збирають статистику, що компанії за прямими договорами, наприклад, занижують вартість в два-три рази, після цього починається антидемпінгове розслідування і накладається штраф на весь товар.
От і з’являється ще один сильний механізм впливу на компанії, які надають необ'єктивну інформацію про митну вартість", - каже фінансист.
Директор же Інституту економіки та прогнозування НАН України Валерій Геєць вважає, що чи не найважливішим елементом реформування митних взаємовідносин у державі стала публікація у березні на сайті ДМСУ "Бази даних митної вартості товарів".
Там є інформація про середньозважену митну вартість, розраховану на одиницю виміру, за групами товарів. Вона не лише дає змогу ефективніше протидіяти імпортерам-оптимізаторам, але й посилює довіру між митниками та "білими" імпортерами.
Занадто хороших законів не буває
Втім, враховуючи неоднозначну ситуацію в економіці, митній службі буде непросто виконати поставлене перед нею завдання з наповнення бюджету.
"Підвищення надходжень можна забезпечити тільки при чіткій взаємодії з бізнесом. Якщо ми будемо викручувати руки і встановлювати правила, які не дозволять чесним партнерам вести нормальну роботу, то ми не зможемо розраховувати на значне збільшення обсягів імпорту і на виконання бюджетних завдань", - переконаний Зварич.
Сказано правильно. Лишається співробітникам митниці лише відповідним чином діяти.
Як зауважують представники бізнес-об’єднань, попри всі прогресивні елементи оновленого Митного кодексу і в документі, і в роботі митників ще є що поліпшувати. Від цих покращень залежить перспектива пожвавлення зовнішньої торгівлі, зростання митних надходжень і, відповідно, реалізація пріснопам’ятних соціальних ініціатив.
За словами координатора комітетів Американської торгової палати Тетяни Прокопчук, передусім слід реформувати систему валютного контролю, зокрема, в частині прийняття законодавства щодо порядку розрахунків в іноземній валюті.
Також варто вдосконалити перелік документів для підтвердження заявленої митної вартості, порядок випуску товарів під гарантійні зобов’язання та підстави витребування митними органами додаткових документів для підтвердження митної вартості.
Крім того, потрібно детальніше окреслити практику застосування деяких митних режимів і реформувати систему адміністративних стягнень за порушення митних правил.
Натомість віце-президент Українського союзу промисловців та підприємців Максим Кунченко акцентується на тому ж таки "митно-вартісному" питанні, зокрема, в контексті якості підготовки митників нижчої ланки.
"На жаль, триває ситуація, коли звичайний інспектор приймає рішення щодо митної вартості - коригування її в той чи інший бік. Багато рішень приймається, коли він звертається до вищого керівництва, і вже вище керівництво ухвалює рішення. Тоді митна вартість коригується так, як вона має бути", - зазначає фахівець.
Директор Департаменту податкової, митної політики та методології бухгалтерського обліку Мінфіну Микола Чмерук парирує зауваги тим, що гармонізація нормативної бази відповідно до вимог Митного кодексу ще триває.
"Спільно з митним органом підготовлено близько 30 постанов, прийнято 40 наказів Мініфіну", - зауважує урядовець.
За його словами, робота група відомства невдовзі займеться в тому числі проблематикою митної вартості, "щодо якої є найбільше питань".
На думку ж головного наукового консультанта парламентського комітету з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики Андрія Будакова, окремі зміни до Митного кодексу вносити недоцільно - слід робити комплексні правки.
Днями глава Держмитслужби Ігор Калєтнік повідомив, що ближче до осені в "митну конституцію" таки будуть вноситися зміни.
Не митницею єдиною
Для реалізації президентських соціальних ініціатив зокрема та підтримки бюджетної стабільності загалом апріорі потрібна активізація всієї української економіки. На одному лише прирості митних платежів далеко не заїдеш.
Через низьку інфляцію - власне, дефляцію: відносно червня 2011 року споживчі ціни знизилися на 1,2% - та низькі темпи зростання економіки - на рівні 2% при запланованих урядом 3,9% - заплановані статті бюджету можуть і не бути профінансовані. Відповідно, під загрозою автоматично може опинитися й фінансування президентських ініціатив.
Один з небагатьох виходів з такої ситуації - збільшення дефіциту та нарощування державного боргу, а це вже суперечить поточним пріоритетам Мінфіну.
Як зазначає Колобов, його міністерство ставить перед собою дві ключові цілі: зниження відношення держборгу до ВВП і зниження дефіциту бюджету до ВВП. "Ми з цими завданнями справляємося", - наголошує міністр.
За даними ж МВФ, реалізація програм Януковича без підвищення доходів скарбниці призведе до зростання зведеного дефіциту бюджету до 3,25% при цільовому показнику 1,8%. В цілому фонд очікує, що дефіцит державних фінансів у 2012 році з урахуванням 2-відсоткового дефіциту "Нафтогазу" сягне 5,3% порівняно з 4,2% у 2011 році.
Текст підготовлений за підсумками круглого стола, проведеного Лігою фінансового розвитку
 
 
 
Источник информации: Економічна правда
дата 11.07.2012
Категория: Мои статьи | Добавил: dud666 (15.07.2012)
Просмотров: 221 | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0

Поиск

Реклама

 

Создание сайтов

Создание недорогих сайтов

КАРТА GOLD

Карта Gold